Провал російської «суперракети»
26 лютого відбулася одна з наймасовіших атак за місяць: для обстрілу України росіяни застосували 459 повітряних цілей. Здебільшого мова про безпілотники. Однак атакувати населені пункти також летіли і ракети: балістичні «Іскандер-М» або С-400, крилаті Х101, авіаційні Х-69 та протикорабельні «Циркони».
Фото: Командування Повітряних Сил ЗСУ
Пускова установка зенітного ракетного комплексу IRIS-T.
Ефективність української протиповітряної оборони під час цієї атаки склала 88 %. Це дещо нижчий показник, ніж був, скажімо, у другій половині січня.
Росіяни роблять ставку на використання балістики. Повітряні сили зуміли збити близько половини цього типу ракет. Також у пʼятнадцятьох місцях зафіксували влучання безпілотників.
Загалом ж остання масована атака тривала понад пів доби. Пуски ударних безпілотників зафіксували ще ввечері середи.
Цей удар мав кілька важливих нюансів, розповідає військовий експерт Сергій Грабський. По-перше, росіяни не зменшують застосування балістичних ракет. Фахівець прогнозує, що Кремль намагатиметься зберігати темпи використання саме цього озброєння: по десятку і більше за одну масовану атаку. По-друге, серед загальної кількості дронів кожен третій без бойової частини. По-третє, раніше Росія намагалася представити ракети «Циркон» як нову суперзброю. Однак українська ППО такі цілі успішно збиває.
«Треба ще розібратися, що ж це за ракета. До неї дуже багато питань. Якось вона не належить до класу гіперзвукових. Дуже складно говорити про серійне виробництво “Цирконів”. Тому що вони застосовуються дуже дозовано. Інша справа балістичні ракети. Якщо за січень їх було 91, то тут ми справді можемо говорити про серійне виробництво. “Циркон” — це психологічна зброя, щоб, зокрема, справити враження на західну спільноту», — вважає Сергій Грабський.
Фото: змі окупантів
запуск ракети Циркон
Військовий експерт наголошує: Росія має можливості застосовувати масовані удари різної інтенсивності що пʼять-сім днів. Водночас ворог не зумів наростити потужність атак.
«Не треба сприймати Україну як такого собі “хлопчика для биття”. Ми робимо все можливе, щоби ефективність російських ударів зменшилася. Подивіться хоча б на збільшення ефективності збивання дронів. І це наслідок посилення так званого “північного коридору”. Тобто раніше, коли дрони долітали до Києва — це була одна справа. Тепер значна частина збивається у зоні відповідальності підрозділів ППО у районі Чернігова», — каже військовий експерт Сергій Грабський.
Під час атаки у четвер росіяни ймовірно намагалися застосовувати також і ракети Х-22. Їхні пуски зафіксували, однак повітряні цілі до території України так не долетіли.
Київ досі у зоні ризику
У четвер росіяни атакували Харків, Запоріжжя, Вінницю, Охтирку та Кривий Ріг. Однак значна частина дронів та більшість ракет летіли у напрямку столиці та Київської області.
Росіяни, схоже, зрозуміли, що зимова кампанія зі спроби заморозити міста провалюється. Люті морози відступають, хоча у п’ятницю та на вихідних температура повітря ще знижуватиметься до – 12℃ на сході країни.
Внаслідок атаки у четвер аварійно відключалися кілька високовольтних ліній, повідомило Міністерство енергетики. Задля балансування системи атомні станції знову сповільнювалися. У деяких регіонах «Укренерго» запроваджувало додаткові графіки обмежень електропостачання. Ближче до вечора ситуацію здебільшого вдалося стабілізувати.
Фото: Клоя Ярина
Планові вимкнення електроенергії в Києві.
Росія не відмовилася від ідеї залишити багатоквартирні будинки у Києві без тепла, а також — відрізати місто від постачання електроенергії ззовні.
«Росіяни добре вивчили системи електро- та газопостачання Києва. І головне завдання цієї атаки — добити постачання електроенергії і зупинити забезпечення паливом однієї із ТЕЦ. Також вони намагалися знищити резерве джерело палива, тобто ємності з мазутом. Його теж можна використовувати на теплоцентралях», — каже фахівець галузі енергетики Станіслав Ігнатьєв.
Днем раніше, у середу, 25 лютого, «Нафтогаз» повідомляв, що росіяни знову атакували інфраструктуру компанії. Зокрема, йшлося про обʼєкти зберігання газу та виробничі потужності на Харківщині та Чернігівщині. Туди росіяни спрямовували близько шістдесяти ударних дронів. На території об’єктів були руйнування.
Водночас жодних проблем із забезпеченням споживачів газом у Києві не зафіксовано. Подача пального відбувається у штатному режимі.
Росіяни продовжують цілити і по високовольтних підстанціях довкола Києва. Мета очевидна — перебити постачання електроенергії з двох АЕС на заході країни. А також — завадити транспортуванню імпортного світла.
На лівому березі Києва почали поступово відновлювати теплопостачання. Мова про найпроблемніші будинки у Дніпровському районі, які через руйнування ТЕЦ, не могли заживити до інших джерел. Комунальники працюють цілодобово, але поки що для обігріву усіх багатоповерхівок не вистачає потужності. Для тих будинків, що й досі без тепла, розробили спеціальні графіки знеструмлення. Знеструмлення там мають бути максимально короткими, принаймні про це каже міська влада.
Фото: EPA/UPG
Зруйнована внаслідок російських ударів Дарницька теплоелектростанція в Києві, 4 лютого 2026 року.
«Весь лівий берег Києва будувався так, що він залежить від роботи трьох великих ТЕЦ. Це — півтора мільйони людей. Повністю відмовитися від теплоцентралей малореально. Так, ми всі за децентралізовану генерацію, це дуже правильно. Але замінити ці ТЕЦ до наступного опалювального сезону не вийде. Потрібен комплексний підхід», — каже директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.
Найімовірніше зруйновану Дарницьку ТЕЦ у Києві таки відновлюватимуть. З одного боку, знайти повноцінну альтернативу теплоцентралям у Києві поки практично неможливо. З іншого — такі громідзкі об’єкти є очевидними для росіян цілями.
Зруйновані та пошкоджені київські ТЕЦ одна за одною відвідують іноземні делегації. Серед останніх — група депутатів Європарламенту та народні обранці із 14 країн. Україна намагається залучити щонайбільше допомоги ззовні.
За оцінками Світового банку, загалом відновлення української енергетики потягне на понад 90 млрд доларів. Покрити ці потреби лише через державні інвестиції неможливо, повідомляє Міненерго.
Ще одне нагальне питання: Україна досі отримує ракети до ППО дуже дозовано, що значно посилює ризики ще дужчих руйнувань.
Фото: Сухопутні війська ЗС України
Зенітна система Bofors L70, вагомий елемент ППО України, 40-мм автоматична гармата шведського виробництва, відома своєю високою точністю та скорострільністю
«Захистити теплоцентраль дуже важко. Це — великий мікрорайон, який фізично накрити саркофагом неможливо. Найкращий захист ТЕЦ — це ППО. Тому попросили депутатів тиснути на їхні уряди й передавати нам більше установок протиповітряної оборони», — каже перша заступниця міністра розвитку громад та територій України Альона Шкрум.
Поки важко оцінити, чи всі київські будинки отримають тепло у цьому опалювальному сезоні. Натомість ситуація з електропостачанням (за умови відсутності нових потужних ударів) дещо прояснюється. Але раніше квітня Київ не зуміє повернутися до звичайних графіків знеструмлення, повідомили у енергокомпанії YASNO.
Весна для передишки перед важким літом
Вся країна з оптимізмом очікує березня, ситуація у енергетиці вже наступного місяця може поліпшитися. По-перше, через потепління знизиться споживання електроенергії. Що може зменшити кількість черг відключення.
По-друге, саме у березні зростає генерація на сонячних станціях, але тут є кілька важливих моментів. Рівень виробництва електроенергії на СЕС дуже нестабільний і залежить від погоди. А ще — сонячна енергія ніяк не допоможе у вранішні та вечірні піки споживання, коли активність променів мінімальна.
«В умовах пошкодженої генерації та вразливих мереж, навіть незначне погіршення погодних умов або черговий удар по об’єктах енергетики здатні знову повернути систему в режим значно більшого дефіциту. Таким чином, тимчасове зниження споживання не варто трактувати як ознаку системної стабілізації. Це радше коротка пауза між фазами підвищеного ризику», — пояснює колишня міністерка енергетики Ольга Буславець.
Фото: facebook/ Ольга Буславець
Ольга Буславець
Весна найімовірніше таки стане періодом перепочинку для української енергетики. За оцінками фахівців Центру Разумкова, у період з кінця березня і до початку літа ситуація у мережі має шанси стабілізуватися. Тобто у західних областях відключень світла може взагалі не бути, а далі на схід знеструмлення стануть мінімальними. Але це за умови ефективного відбивання нових російських масованих ударів.
Однак з кінця весни на планові ремонти почергово йтимуть блоки АЕС. Атомна генерація зараз виробляє понад половину світла для країни. Ремонта кампанія на АЕС повністю завершиться аж на початку осені.
«Буде дефіцит електроенергії, можливо, навіть дуже серйозний. Але влітку це можна пережити. Нам значно важливіше готуватися до наступної зими», — каже Володимир Омельченко.
І в уряді уже звітують, що така підготовка розпочалася. Кабінет міністрів зобов’язав обласні військові адміністрації розробити спеціальні плани захисту критичної інфраструктури. Щоправда така ініціатива на четвертий рік повномасштабної війни щонайменше дивує. У регіонах також повинні створити проєкти розвитку розподіленої генерації та альтернативних джерел живлення для критичної інфраструктури.
