З усіма питаннями звертайтеся до росіян
Словаччина оголосила надзвичайну ситуацію у нафтовій галузі. Такий режим запровадили на прохання компанії Slovnafta. Вона є власником найпотужнішого НПЗ країни, що розташований неподалік Братислави. Стан надзвичайної ситуації діятиме до кінця вересня.
Фото: Slovnaft
НПЗ компанії Slovnaft
У подібній ситуації опинилася нафтопереробна галузь Угорщини. Її головний гравець — компанія MOL, яка, до речі, також фактично контролює й НПЗ Словаччини. Інтереси цих двох держав у нафтовій галузі тісно переплетені.
З кінця січня Угорщина та Словаччина перестали отримувати російську нафту. Її постачали територією України — південною гілкою трубопроводу «Дружба». Контракт на транзит досі дійсний, українська сторона не планувала його розривати. Навіть попри те, що Віктор Орбан та Роберт Фіцо продовжують захищати інтереси Росії у Євросоюзі.
27 січня росіяни вдарили по енергетичній інфраструктурі Львівщини. Найсерйозніші пошкодження зафіксували біля міста Броди. Мова про найбільший в Україні нафтовий резервуар, що є частиною інфраструктури трубопроводу «Дружба». Через цю російську атаку транзит нафти до Угорщини та Словаччини і зупинився.
Вогонь на об’єкті не могли загасити десять днів. Оскільки резервував міг вміщувати до 75 тис кубів нафти. Пошкодження настільки серйозні, що навіть зараз важко оцінити терміни відновлення об’єкта.
Фото: ДСНС
Рятувальники гасять пожежу, яка виникла внаслідок атаки РФ по Львівщині 27 січня 2026 р
«Багато хто не бачить логіки в діях Росії: навіщо бити по обʼєкту, який перекачує російську ж нафту. Нехай формально перемарковану в угорську, вірним сатрапам Кремля в ЄС і НАТО — режимам Орбана і Фіцо? Насправді тут логіка Кремля зазнала певної трансформації ще торік. До того ж вона ніколи не полягала в тому, щоб догодити сатрапам. Сатрапам не догоджують, їх використовують. До певного часу, поки не зміняться пріоритети», — вважає експерт з міжнародних енергетичних та безпекових відносин Михайло Гончар.
Український уряд офіційно підтвердив: транзит нафти до Угорщини та Словаччини зупинився. А причину варто шукати у діях Москви. Хоча у перші дні після атаки українська влада дуже неохоче коментувала атаку біля Бродів.
Натомість режим Віктора Орбана кинувся на Україну зі звинуваченнями. «Аргументи» угорської влади є примітивними та маніпулятивним. Спочатку у Будапешті говорили, що Україна буцімто спеціально зупинила транзит. Тепер ж версія подій змінилася: звинувачують український уряд у затягуванні відновлення стратегічного об’єкта на Львівщині.
У свої заявах Орбан та компанія взагалі не згадують Росію. Ні Угорщина, ні Словаччина офіційно не надіслали Москві бодай дипломатичного протесту.
Фото: EPA/UPG
Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо (зліва) розмовляє з прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном під час неформальної зустрічі лідерів ЄС у замку Альден Бізен у Білзені, Бельгія, 12 лютого 2026 року.
Дві європейських країни критично залежать від постачання нафти з Росії. І влада обох держав майже не робила нічого, щоби знайти альтернативних постачальників та шляхи прокачування.
Ні угорська, ні словацька влада не дбали про технічну модернізацію своїх НПЗ до таких параметрів, щоби вони могли переробляти нафту неросійського походження.
Таку тактику Угорщини та Словаччини легко пояснити. Росія пропонує цим двом країнам солідні знижки на нафту, що можуть сягати третини від вартості. Точні ціни усі учасники угоди ретельно приховують. Як і те, а що ж у відповідь на дисконти лідери Угорщини та Словаччини пообіцяли Кремлю? Режими Віктора Орбана та Роберта Фіцо називають співпрацю з росіянами захистом національних інтересів своїх держав. Але всі ці процеси радше скидаються на не надто добре замасковану політичну корупцію.
Торік транзит російської нафти «Дружбою» скоротився на 14 %, свідчать дані консалтингової компанії ExPro. Загалом мова про 9.7 млн тонн: частки Угорщини та Словаччини приблизно однакові.
«Із потоку російського експорту — це 3-4 %. Тобто загалом невеликий обсяг. Але це принципове для Кремля питання. Є дві складових: звідки нафта до Угорщини, Словаччини надходить і чи можуть НПЗ переробляти неросійську нафту. Потрібні певні інвестиції у обладнання. Чехія, наприклад, здійснила їх і у розширення Трансальпійського трубопроводу, і у модернізацію НПЗ. Зрештою стала незалежною від російської нафти», — пояснює директор з досліджень DiXi Group Роман Ніцович.
Упродовж 2025 року постачання тривало дуже нерівномірно, різке падіння зафіксували, скажімо, у серпні. Тоді Україна здійснила кілька успішних ударів по нафтоперекачувальних станціях на території Росії.
Фото: тг-канал PEKHNO
Масштабна пожежа на нафтопереробному заводі в Новошахтинську Ростовської області Росії після атаки безпілотника, 21 серпня 2025 р.
На початку літа Україна запровадила санкції проти «Лукойлу». На той час ця компанія була одним із постачальників нафти до Угорщини. Режим Віктора Орбана заволав, що Україна зупинила прокачування. Що було цілковитою брехнею, бо обсяги у той період навпаки зростали.
Транзит російської нафти трубопроводом «Дружба» у 2025-му став найнижчим за останні одинадцять років. Максимального показника у понад 15 млн тонн він досяг у 2015 році. Серед причин — Росія втратила великого покупця, співпрацювати з Кремлем відмовилася Чехія.
У 2022 році Європейський Союз запровадив санкції проти російської нафти. Однак влада Угорщини та Словаччини методом шантажу отримала виняток. Єврокомісія дозволила угорцям та словакам імпортувати нафту з РФ трубопроводами.
«Вибачте, це реально нагадує поведінку наркоманів при всій повазі до серйозної проблеми наркоманії. Це метафора, щоб пояснити поведінку уряду Орбана, який всупереч європейській політиці хоче зберігати залежність від російської нафти і газу», — каже речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий.
У грі — Хорватія, і Обрану це не подобається
Припинення транзиту російської нафти дуже сильно найперше б’є по режиму Віктора Орбана. Імпорт з Росії дозволяє угорському прем’єру мати стабільне джерело грошей для виборчої кампанії. Вже у квітні угорці обиратимуть новий склад Парламенту.
Фото: EPA/UPG
Прем’єр-міністр Угорщини та лідер правлячої партії Фідес Віктора Орбан виголошує промову під час оголошенння виборчого списку партії у Будапешті, 16 лютого 2026 р.
І чи не вперше за понад десятиліття крісло під Орбаном розгойдалося на повну. Опозиційна партія «Тиса» вже випереджає політичну силу Орбана. Угорський прем’єр намагається збільшити соціальні виплати, що у виборчий період більше скидається на підкуп виборців. Чинний уряд у пришвидшеному режимі збільшує доплати службовцям та надбавки до пенсії.
Але питання фінансів та рівня життя в Угорщині починає грати проти самого Орбана. Населення можна лякати «зовнішніми загрозами» (такими як Україна чи Єврокомісія), але питання зарплат, цін та інфляції все одно є гострішим для значної частини угорського суспільства.
Угорщина досі залишається однією з найбідніших країн Євросоюзу. І це, зокрема, заслуга і самого Віктора Орбана. Адже угорський прем’єр неодноразово штучно провокував конфлікти з Єврокомісією. Що призводило до блокування фінансових дотацій від ЄС.
Завдяки знижці на російську нафту, Угорщина могла тримати відносно низькі ціни на пальне, заробляти на маржі перероблення, а також — ймовірно перепродавати пальне. Обсяги імпорту російської нафти очевидно перевищують потреби країни.
«Причиною проблем партії “Фідес” є те, що для значної частини угорського населення страх перед війною зникає, а важливість бойових дій чи миру втрачає значення. Більш важливе місце в переліку проблем людей займає вартість життя та якість державних послуг. І стосовно цих тем виборці, що не визначилися, та угорське суспільство в цілому більше погоджуються з думками партії “Тиса” та критикою уряду», — каже директор з питань політичних рішень організації FEPS-EUROPE Андраш Біро-Надь.
Фото: скрин ютуб
Андраш Біро-Надь
Фінансова модель Орбана останніми роками дає серйозні збої. Торік ціна на пальне в Угорщині була на понад 10 % вищою, ніж у Чехії. Хоча ця країна повністю позбулася залежності від російської нафти.
Головним гравцем нафтопереробки в Угорщині та Словаччині є компанія MOL. Ця корпорація з 2022 року зуміла значно наростити виручку. До третини акцій MOL є афілійованими із структурами, які контролює Віктор Орбан, члени його родини та близьке оточення.
«Акції MOL справді розосереджені по різних руках. Але там дуже слухняна система менеджменту, яка чітко працює на те, що потрібно режиму Орбану. Компанія орієнтована на РФ, що є проєкцією інтересів чинного прем’єра. Розповіді про незалежність компанії — це казочки. Вона частина так званої “орбаноміки”. Певно, це найбільша корупційна система ЄС», — вважає Михайло Гончар.
Премʼєр Словаччини Роберт Фіцо у цій історії відіграє абсолютно другорядну роль. Через енергетичну залежність від Угорщини у нього немає поля для маневрів. Як і для самостійних рішень, без врахування думки з Будапешту.
Фото: bloomberg.com
Дунайський нафтопереробний завод MOL – угорський нафтопереробний завод поблизу міста Сазгаломбатта, що належить холдингу MOL Group.
Але у цій історії зʼявився ще один гравець, від якого тепер залежить доля режиму Віктора Орбана — мова про Хорватію. Угорщина не має виходу до моря, тому для імпорту нафти їй потрібно домовлятися з сусідами. Ідеальний варіант — порти та трубопроводи у Хорватії.
Угорщина та Словаччина вже офіційно відправили листи до Загреба з проханням дозволити транспортування російської нафти. Після атаки по «Дружбі» у цьому і міг полягати план Кремля.
З одного боку, Москві вигідно бомбити нафтопроводи України, щоби зупинити експорт ресурсу за кордон. Так, наша країна здебільшого покладається на імпорт бензину та солярки з-за кордону. Але невеликий видобуток нафти також триває і переробити її всередині держави ніде.
З другого боку, Кремлю вигідно спробувати принизити Єврокомісію і добитися дозволу на транспортування російської нафти до Угорщини морем і через Балкани. Москва ще наприкінці січня запропонувала такий план Віктору Орбану та Роберту Фіцо.
Але зруйнувати такі плани може влада Хорватії. Тамтешній уряд відмовився транспортувати російські нафту через свої порти і далі трубопроводами до Угорщини. Міністр економіки Хорватії Анте Шушняр різко відповів угорським та хорватським посадовцям. Офіційний Загреб готовий допомагати сусідам, але лише у межах чинного законодавства.
«У санкціях ЄЄ прописано, що винятки для Угорщини та Словаччини застосовуються і для морських поставок російської нафти, якщо з якихось причин неможливі трубопровідні. Тому угорці та словаки використовують це формулювання, якого вони домоглися. Але тут ми бачимо принципову позицію хорватської сторони, яку можна тільки привітати», — каже Роман Ніцович.
Фото: informator.ua
Роман Ніцович
Хорватія може постачати Угорщині та Словаччині нафту будь-якого походження, але точно не російську. Натомість Орбан та Фіцо наполягають на співпраці лише з Кремлем, інших постачальників навіть не розглядають.
Адріатичний трубопровід у Хорватії має всі технічні можливості стати альтернативним шляхом постачання до Угорщини та Словаччини. Це напрямок може покрити до 80 % потреб нафтопереробних заводів обох країн.
Але режим Віктора Орбана продовжує тиснути на і Хорватію, і на Європейську комісію. У ЄС заявили, що Угорщина та Словаччина таки можуть транспортувати російську нафту іншими шляхами, тобто фактично погодилися з позицією Будапешта та Братислави. Але це не означає, що Хорватія має змінити свою позицію і піти назустріч російським посіпакам.
Орбан та компанія потроху намагаються перекласти відповідальність на енергетичну кризу у своїй країні також і на Хорватію. Мовляв, проблема саме в ній, всі решта країн погодилися на нові умови співпраці. А підконтрольна Орбану компанія MOL зробила хід конем і повідомила, що вже уклала з росіянами угоди на постачання нафти до хорватських портів. І перші танкери мають прийти вже нібито на початку березня.
«У питанні нафти хорвати стали угорцям не те щоб ворогами, але неприязнь є. І спровокована вона заявами саме з Будапешта. Орбан говорив, що Угорщина не має доступу до моря, бо у них відібрали порт Рієка. Це — суверенна хорватська територія. Тобто він фактично висував територіальні претензії» — каже міжнародна оглядачка, редакторка проєкту «Балканський оглядач» Наталя Іщенко.
Фото: Lviv Security Forum
Керівниця проєкту ‘Балканський оглядач’ Наталя Іщенко
Але це не єдиний серйозний випад угорської влади у бік Хорватії, експертка нагадує про це кілька інцидентів.
Торік міністр закордонних справ Угорщини назвав хорватську владу «воєнними спекулянтами». Петеру Сіярто не сподобалися умови, які сусідня країна запропонувала за транспортування енергоресурсів.
Хорватія пережила гряду кровопролитних балканських воєн, ця тема надзвичайно болюча і делікатна для суспільства. Там поняття «воєнного спекулянства» — це серйозне кримінальне звинувачення.
А у 2019 році у тюрму сів колишній прем’єр Хорватії Іво Санадер, який взяв хабар у компанії MOL і за це передав угорському бізнесу контроль над місцевою нафтовою компанією.
За шістнадцять років при владі Віктор Орбан умудрився зіпсувати відносини майже з усіма сусідами. І практично всюди через територіальні претензії, нахабний тиск у питаннях національних меншин чи банальної корупції. У Румунії він вимагав створення угорської автономії у Трансильванії. Україні дорікав вигаданими утисками угорської меншини. Подібні закиди були і до попередньої владі у Словаччині (до 10 % населення країни — угорці).
«Словаччина та Угорщина попри усі стенання своїх урядовців мають можливості отримувати нафту неросійського походження із будь-якої точки світу через термінал у Омішаль у Хорватії. Але не бажають цього робити через втрату гешефту від своїх московських партнерів», — каже директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.
Фото: eldmarc.com
Хаб Омішаль на острові Крк є критично важливим енергетичним хабом Хорватії, де розташовані два основні термінали LPG і нафтовий Janaf
Серйозні погрози Україні
Ситуація з нафтопереробкою в Угорщині та Словаччині й справді дуже напружена. Про це свідчить бодай той факт, що НПЗ розпочали відбирати ресурс зі стратегічного запасу своїх країн. Тобто дефіцит вже є очевидним.
Водночас Євросоюз не вимагає від України відновлення транзиту російської нафти. А втім, Орбан та Фіцо на це все ж сподіваються, бо вдалися до серйозних погроз Києву.
По-перше, Словаччина та Угорщина припинили продавати Україні пальне. Такий крок є цілком передбачуваним: якщо всередині країни дефіцит, то найперше зуниняють саме експорт.
Фото: EPA/UPG
Бензовози на в’їзді на територію угорського нафтопереробного заводу MOL в Сазхаломбатті, 27 кілометрів від Будапешта, 21 жовтня 2025 р
«Я усіх заспокою. З досвіду України за час війни, ми бачили різні зміни на ринку пального. З Угорщини та Словаччини ми отримуємо 10-15 % від загального обсягу імпорту. До речі, у 2022 році ми там взагалі нічого не купували. Тому я впевнений, що ми припинення постачання не помітимо. Просто привеземо більше з інших напрямків. Не буде і підвищення ціни. Вартість дизелю у гурті навпаки зараз йде вниз. Пропозицій дуже багато», — пояснює аналітик Консалтингової агенції «Нафторинок» Олександр Сіренко.
По-друге, прем’єр Словаччини сказав, що його країна може заблокувати експорт електроенергії до України. Роберт Фіцо додав, що віддасть такий наказ за однією умови: якщо матимуть докази, що Київ зумисне затягує відновлення трубопроводу «Дружба».
За підсумками 2025 року, імпорт електроенергії зі Словаччини склав 19 % від загального обсягу. Це — серйозний показник.
Однак Роберт Фіцо відверто лукавить і блефує: прем’єр не має повноважень наказувати зупинити продаж світла до України. Таке рішення може ухвалити лишень оператор енергомережі країни. Це — незалежна компанія, яка керується загальноєвропейськими правилами ринку та законодавством. Якщо Фіцо наважиться тиснути на оператора енергомережі, це може спровокувати великі проблеми для уряду.
«Якби важелі впливу на Україну у них були, їх би вже застосували. Я бачу лише можливість оголошення якогось політичного надзвичайного стану. Але що стосується електроенергетики, то таке рішення і зупинку експортних контрактів може оголосити лише Оператор системи передачі, який не має виконувати вказівки уряду. Він повинен дивитися на об’єктивні показники роботи енергосистеми і лише на основі них ухвалювати рішення», — пояснює Роман Ніцович.
Фото: Укренерго
Це одна з високовольтних ліній електропередач, яка з’єднує нас з Європою, якими можна імпортувати або експортувати електроенергію на отримувати допомогу.
По-третє, Угорщина також погрожує зупинити продаж електроенергії до України. Саме звідти ми отримуємо найбільше імпорту — понад 40 % від загального річного обсягу. Угорський оператор енергомережі — це одна із небагатьох компаній у країні, яку Віктор Орбан не зміг підім’яти під себе.
Але угорська влада пішла ще далі і погрожує заблокувати і постачання газу до України. І тут заяви представників режиму Віктора Орбана вражають невіглаством. Уряд не має жодного законного способу зупинити транзит газу до України. Адже його здійснюють здебільшого великі приватні компанії. Сваритися з ними — це величезні ризики для самого Орбана.
«Вони не вперше нас шантажують. Вкінці 2024 року закінчувався контракт, і Україна попередила, що не виконуватиме далі транзит російського газу. Тоді також була та ж сама істерика. Казали, що військові вантажі перестануть пропускати, що вони відключать нам електрику, голосуватимуть проти виділення нам допомоги. Якось ми це пережили і транзит російського газу зупинили», — каже керівник оператора ГТС України (2019-2022) Сергій Макогон.
Фото: mind.ua
Сергій Макогон
Через Угорщину Україна отримує приблизно 40-50 % від усього імпорту газу. Це найдешевший напрямок, який воднораз поступово втрачає популярність. Оскільки Україна намагається купувати дедалі більше газу з польського сегменту.
Теоретично угорський уряд може заявити про якусь вигадану технічну несправність і перекрити газові вентилі. Чи означатиме це катастрофу для України? Однозначно — ні, держава має пристойні запаси газу у підземних сховищах, що значно перевищують торішні показники. Також немає проблем з альтернативними шляхами постачання: чи то через Польщу, чи то навіть Південним коридором з Балканів через Румунію.
Зупинка ж постачання електроенергії з Угорщини та Словаччини (з тієї ж надуманої причини) таки може накапостити Україні. Блокада вплинула б на тривалість знеструмлень, бо обсяги імпорту теоретично зменшаться понад удвічі. Ситуація ризикує погіршитися вкупі з російськими атаками. Очевидно, що Кремль не упустить можливості скористатися моментом.
Альтернативи постачання з Угорщини та Словаччини практично немає через технічні обмеження. Україна вже веде переговори з розширення пропускної здатності теперішніх та будівництво нових інтерконекторів на кордонах. Найперше мова про співпрацю з Польщею та Румунією, які готові постачати більше електроенергії.
«Для угорців та словаків у цій історії у мене є лише один висновок», — каже Олександр Сіренко. Аналітик додає: «Якщо ти маєш у партнерах Росію, то це погано закінчується. З нафтою так і сталося».
